Для користувачів



Точка зору

Як вам оновлена Смакота?
 

Зараз на кухні

На даний момент 148 гостей на сайті

Коментарі

RSS
Кулінарні подорожі
Яремче: смак Гуцульщини PDF Друк E-mail
Люблю подорожувати. Маю велике щастя, бо моє захоплення цілком поділяє чоловік, а тепер уже й діти. Цьогоріч вирішили, що моря за нами посумують і ми поїдемо дихати свіжим карпатським повітрям. Загалом, живемо так, що ніби й не бракує нам цього самого гірського повітря, але ті Карпати, які знаходяться на відстані якихось 20 кілометрів від нас уже не так щоб цікаві, тож вирішили ми поїхати на Франківщину і привела нас дорога у Яремче. Чому такий великий вступ? Бо саме завдяки цій чудовій подорожі народилася ідея започаткувати серію статей-замальовок "Подорожі кулінарні". Дуже сподіваюся, що і ви, мої дорогі читачі, долучитесь і розповідатимете про свої кулінарні відкриття під час подорожей. Відтак ми усі зможемо складаити свої подорожні маршрути так, щоб було не лише цікаво й пізнавально, а й смачно.
Майже уся замальовка буде присвячена чудовій місцині, яку я знайшла на просторах інтернетних і не пошкодувала ані хвилинки про свій вибір. Ай, скидатиметься все, що напишу, на рекламу. Але реклама передбачає оплату, я ж просто щиро рекомендую. Отож, зупинилися ми у чудовому готельчику під назвою "Небокрай". Не буду описувати красу самого місця, описів і відгуків предостатньо в неті, скажу лише, що мене дуже потішило місцерозташування готелю: досить високо на горі, відтак майже усе Яремче залишилося унизу, а ми зовсім забули, що по суті знаходимося у містечку, адже ліс з чорничкою, малиною, ожиною і грибочками був на віддалі "рукою подати".
Однак, ближче до справи. Я ж ніби як кулінарними враженнями ділюся... Так от щодо кухні. Це було смачно. Це було дуже смачно. Вранішні сирнички і налиснички з чудовим домашнім чорничним варенням тішили моїх діток щоранку. Проте, дуже хочеться зупинитися саме на фірмових і автентичних гуцульських стравах. Отже бануш - чудова кукурудзяна каша, зварена на вершках. Подадуть її вам традиційно з бринзою і маслом або з хрусткими шкварками з бекону. Бачила ще у меню варіант банушу з тертим сиром, але надто неавтентичним і осучасненим він мені видався, тож пробу з нього я просто не знімала, відтак враженнями не поділюсь. А от обидва гуцульські варіанти, про які згадувала вище: бануш з бринзою і бануш з шкварками залишили у мене найкраші і найпозитивніші смакові спогади. Також меню потішить поціновувачів грибів: гриби тушковані у сметані, деруни з грибами, вареники з капустою і грибами, грибова юшка ну і вінець усіх грибних страв - грибна зупа на сметані з млинцем. І все це з тих грибочків, які ростуть прямо таки неподалік.... Знаю, що звучить дуже калорійно, але останнє, про що хотілося думати після подорожей гірськими стежинами - це про підрахунок калорій Wink
Відволіклася... Продовжую про фірмові страви. О, незабутнє враження на мого чоловіка і усіх друзів, які відпочивали з нами справив дерун "Небокрай". Якщо вирішили спробувати це диво, будьте готові побачити перед собою на столі великий таріль, половину з якого займає велетенський дерун, складений вдвоє. Дерун явно смажений на всю пательню, а у середині на вас чекає сюрприз: начинка з овочів і грибів. Зверху дерун притрушено тертим сиром і запечено, подається це диво зі сметаною. Неймовірно смачно, дуже ситно і чудовий приклад поєднання традиційної і сучасної кулінарії у одній страві. Мені особисто дуже посмакувало м’ясо "Небокрай": три крученики, кожен з яких приготовано з іншого м’яса (курятина, телятина і свинина) і з різними начинками. Насправді, такі захцянки в домашніх умовах мені готувати лінь, навіть при моїй любові до кулінарії, а тут собі відмовити я не змогла Smile
Наступна страва, про яку хочеться згадати, вразила мене простотою і чудовим смаком одночаснно - картопля по-гуцульськи. Хрусткі шкварки, солонувата бринза і картопля, яка просто танула в роті... Страва щоденна, швидка і разом з овочевим салатом особисто для мене була повноцінною вечерею. Хочеться згадати ще одну картопляну фірмову страву: шматочки картоплі прямо зі шкіркою обсмажені до золотистої скоринки, а після цього протушковані у сметані. Так само просто, так само ситно, так само смачно як і картопля з бринзою. Ну а на десерт можна замовити млинці, можна традиційне морозиво, а можна фірмовий десерт: морозиво, фрукти-ягоди і чудові, свіжі (і ех-ех-ех Smile знову страшенно калорійні) домашні вершки, зібрані з молока тих корівок, мукання яких чути з гірських пасовиськ.
О, мало не забула, вечір у альтанці під шум міні-водоспадику і фонтанчиків з бокалом домашнього місцевого ж винця - це дуже романтично і просто незабутньо. Меню пропонує також міцніші місцеві напої. Бачила, що відвідувачі залюбки дегустували їх, чула дуже навіть схвальні відгуки поціновувачів-дегустаторів. Однак, сама не прихильниця міцного алкоголю, тому рекомендувати можу лише вино. Воно трішки грайливе і наприкінці дня додає особливого настрою і допомагає розслабитись і насолодитись гірськими краєвидами, неповторним "смачним" гірськи повітрям і щиро захотіти повернутися сюди ще.
Ну і ще кілька слів про один із закладів на гірськолижному курорті Буковель, куди ми з’їздили покататися на витягах і помилуватися краєвидами. Були ми там вперше і, коли прийшов час обіду і діти почали настійливо вимагати поповнення енергетичного запасу, ми цілком розгубилися, бо направду поняття не мали, де можна нагодувати дітей смачно і, головне, безпечно. Шукати щось часу не було, та й що пошукаєш, коли вперше відвідуєш місцину. Прямо біля витягів натрапили на кафе чи то пак ресторан "BUGIL", привернув він нашу увагу літньою терасою, акуратно одягненими у форму офіціантами і дитячими кріселками для годування. Що можу сказати, деруни були хрусткими, вареники повненькими і шкварки до них також хрусткими, свинний шніцель під хрусткою паніровкою потішив, бо залишився соковитим і м’якеньким. Ну а найбільшою моєю материнською втіхою було те, що у меню я знайшла парові страви для моїх діток: котлетки, лосось і овочі. Ну і ціни були на рівні звичайних середніх цін, що також подивувало, все-таки Буковель Wink
Ну і наостанок: дуже сподіваюсь, що мій кулінарний спогад про подорож буде корисним з кількох причин: додасть вам апетиту Smile, спонукатиме приготувати якийсь смаколик ну прямо негайно і допоможе зорієнтуватися у виборі страв, якщо матимете шанс потрапити на Гуцульщину.
О, і мало не забула додати. П.Надія, трудівниця-кухарка з "Небокраю", щиро намагалася поділитися зі мною їх фірмовими рецептами. Проте, часу на те так і не знайшлося, у неї на кухні по-справжньому гаряче. Дуже сподіваюся, що таки матиму шанс ще раз завітати до "Небокраю", бо їх фірмовий дерун залишив настільки яскравий смаковий спогад у мого чоловіка, що навчитись його готувати просто-таки мій подружній обов’язок. Smile Wink Як тільки роздобуду хоча б кілька фірмових рецептів, одразу і негайно поділюся з вами, мої дорогі читачі.
Ну і, звичайно, особлива подяка Іваночці, привітній офіціанточці і просто милій гуцульській дівчинці, яка своєю посмішкою додавала нам настрою і позитиву. Власникові ж, п.Богдану, мій респект за чудову організацію бізнесу і за недовгий, але насичений враженнями відпочинок моєї родини. Smile
 


"Смакота" - Всі права застережено.
При використанні матеріалів сайту обов’язкове посилання на smakota.org.ua