|
Пообідній чай (Five-o'clock) Пообідній чай організовують між 16.30 і 17.00 годинами. Запрошення надсилають у письмовому вигляді, проте цілком допустимо запросити усно телефоном. Якщо немає особливих вказівок, то одяг святковий. До чаю подають бутерброди, канапе, булочки, печиво, тістечка, тобто, різноманітні борошняні вироби. Ланч (Lunch) Найчастіше ланч влаштовують між дванадцятою і першою годинами. Це урочистий вид прийому, котрий триває близько півтора години, при чому орієнтовно годину часу гості проводять за столом. Пікнік (Pique-nique) Пікнік - це розважальна прогулянка за місто або у парк, тобто відпочинок на лоні природи. Передбачає споживання холодних і гарячих закусок. Обід (Diner) Один з найурочистіших видів прийому. Обід починається між 19.30 і 21.00 годинами. Триває такий захід близько 2,5 годин, 1,5 з яких готсі проводять за столом. Вечеря (Supper) Вечерю організовують після вистави, концерту, виставки чи іншої урочистої події. На стіл подають, як правило, лише холодні закуски. Вечірка в саду (Garden-party) Такі вечірки є традиційними у Великобританії, проте останнім часом знаходять розповсюдження і у нас. Влаштовується такий захід у парку (звичайно приватному, а не громадському) або великому саду. Організовують буфет, де подають бутерброди, тістечка, холодні закуски тощо. Вбрання святкове, наприклад літня сукня для жінок і костюм для чоловіків. Бенкет (Banquet) Це урочистий обід або вечеря, який влаштовують з нагоди важливих подій, ювілеїв, візиту важливих гостей тощо. Такий прийом передбачає вишукане, урочисте і різноманітне частування. Одяг, звичайно, святковий. Коктейль (Coctail) Коктейлі влаштовують, зазвичай, між сімнадцятою і двадцятою годинами. На таких зустрічах панує невимушена, неформальна обстановка. Подають різноманітні напої і легкі закуски.
|
|
Організація святкування будь-яких подій вимагає виконання певних правил, щодо сервірування столу, а також декору приміщення.
Отже, запросивши гостей, потурбуйтеся про те, щоб гостям було зручно і комфортно. Для прийому і застілля підберіть просторе (в залежності від кількості осіб) приміщення, тепле і затишне, але водночас провітрюване і гарно освітлене. Подбайте також про столові прибори і посуд.
Для початку поговоримо про загальні прибори, тобто ті, якими їжу братимуть із загальних тарілок: ложки, виделки, совочки, щипці, ополонники тощо.
Зі спільної тарілки їжу перекладають у свою за допомогою ложки і виделки. Виделкою, яку тримають у лівій руці накладають страву на ложку, і підтримуючи переносять на свою тарілку, ложкою також беруть з тарілки підливу (якщо вона є у страві).
Соуси, супи, бульйони тощо накладають ополонниками, які різняться розмірами і формами (ополонник для соусу, як правило, має невеликий носик). Слід бути обережними, щоб не забруднити скатертину. Однак, якщо така неприємність сталася, не варто акцентувати на цьому епізоді увагу і відвертати увагу гостей від розмов і розваг. Достатньо промокнути пляму серветкою.
Тепер поговоримо про особисті прибори. Закуски і тістечка їдять з допомогою десертних приборів (вони такі ж, як і основін прибори: ложка, виделка і ніж, проте менші за розміром). Існують також спеціальні прибори для салатів, рибні прибори, овочеві. Основні прибори також доповнюють ложки і виделки для подавання салатів, прибор для подавання риби (виделка і ніж), роздавальні виделки для м'яса, ножі для розрізання м'яса і птиці, ніж для вершкового масла, виделка для тістечок, компотна виделка, бульйонна ложка, кавова ложка, лимонадна (коктейльна) ложка, ложки для льоди, щипці для здоби і печива, ножі і лопатки для тортів, щипці для цукру, прибори для крабів і інших панцирних тощо.
Щодо самого сервірування, то і тут, звичайно, існують свої правила.
Стіл застеляють скатертиною. Для особливо урочистих випадків обирають білу скатертину, для буденніших застіль допускаються і інші кольорові рішення. Загалом за строгими правилами сервірування до обіду і вечері стіл накривають білою скатертино, для сніданку - скатертиною пастельних тонів, для пікніків чи обідів на свіжому повітрі використовують скатертини з різноманітними малюнками (геометричними, квітковими, абстрактними). Останнім часом застілля стали більш демократичними і допускається використання однотонних скатертин насичених яскравих тонів, особливо, коли це пасує до загального дизайну інтер'єру. Під скатертину рекомендують покласти фланель, яка повинна покривати увесь стіл. Фланель - м'яка тканина і вона вбереже стіл від подряпин, від впливу гарячих тарілок зі стравами, а також зменшить стукіт тарілок і приборів. Скатертина, якою накривають стіл повинна бути гарно випрасувана, бездоганно чиста і покривати стіл так, щоб з усіх боків звисали рівні кінці (довжиною близько 30см). Однак, знову ж таки, сучасні дизайнери радять, в залежності від події, використовувати також скатертини, які звисають до підлоги, допускаються також різні декоративні оздоблення (китиці, бахрома, складки тощо). З текстилю, окрім скатертини, використовують також серветки, які кладуть поруч з тарілкою. Полотняні серветки повинні бути також бездоганно читими і складені так, щоб легко розгортатися. Є багато способів складання-згортання паперових серветок: "вітрило", "віяло", конус, "конверт" тощо. Можна просто згорнути чи призібрати серветку і с кріпити спеціальним кільцем або тримачем. Проте, під час щоденних домашніх застіль зазвичай викоритсовують паперові серветки.
Тепер поговоримо про розміщення тарілок. В ідеалі, усім гостям ставлять однакові тарілки (тобто з однаковим малюнком), склянки і столові прибори. Тарілки ставлять навпроти кожного стільця так: велика столова тарілка, а на ній закусочна. Віддаль від краю столу до краю тарілки повинна становити 2см. Столові прибори розкладають у тому порядку, в якому порядку подаватимуться страви. Тобто, крайнім справа від тарілки кладеться ніж для риби, далі закусочний ніж і поруч з тарілкою ніж для основної страви. Леза усіх ножів повинні бути направлені до тарілки. Зліва від тарілки розкладають виделки зубцями догори у такому порядку: скраю розміщують виделку для риби, далі поруч з нею - закусочну виделку і поряд з тарілкою - виделку для основної страви. Ложку для першої страви розміщують між рибним і закусочним ножами. Віддаль між сіма столовими приборами повинна становити близько 1см. Кінці ручок приборів повинні розміщуватися на відстані 2см від краю столу , на одній лінії з краєм тарілок. Пиріжкову тарілку розміщують ліворуч від закусочної., на неї при потребі кладуть ніж для масла. Якщо передбачається більша кількість страв, то решту приборів подають пізніше, перед подаванням відповідної страви. Десертні ніж, ложка і виделка кладуться над тарілкою, паралельно до краю столу. Розкладають їх у такому порядку: ближче до тарілки кладуть ніж, далі виделку, а вкінці ложку, при цьому ніж і ложку кладуть ручками вправо, виделка - вліво.
Що ж до склянок, то їх розміщують півколом перед тарілкою у такому порядку: фужер для води, бокал для шампанського, бокал для червоного вина, бокал для білого вина, маленька чарочка.Якщо замість води подають квас або морс, то замість фужера ставлять кружки ручками вправо.Відстань між склянками повинна становити 0,5 - 1см.
Прибори з сіллю і перцем ставлять в центрі столу, поруч розміщують прибор з гірчицею, а також при потребі прибори з оцтом, рослинною олією і прибори з різноманітними гострими соусами.
Далі поговоримо про поведінку під час застілля. Отже, за столом під час їжі сидять трошки нахалившись над столом. Ложку для перших страв тримають у правій руці. Якщо бульйон подають у чашці, то його їдять не столовою ложкою, а десертною. Для других страв використовують ніж і виделку: ніж тримають у правій руці, виделку - у лівій. Страви ножем розрізають, але ніколи не беруть до рота. Страви, які можна не різати (наприклад омлет), їдять тільки виделкою, тримаючи її при цьому у правій руці. Якщо ви робите перерву під час їжі, то прибори кладуть на край тарілки паралельно, якщо ж ви закінчили застілля, то прибори кладуть на тарілку навхрест.
|
Звичаї і традиції, щодо сервірування столу кардинально відрізнялися від теперішніх у стародавні часи і поступово змінювалися із зміною епох. Спробуймо зазирнути у глибину віків і уявити застільні ритуали стародавніх часів.
У VIII столітті ні скатертин, ні тарілок Єсвропа ще не знала, відтак їжу клали у заглибину у дубових столах. З XI століття до застільних прийомів почали допучкати жінок. За тогочасним етикетом за столом сиділи парами, тарілка і кубок подавалися не кожному гостеві окремо, а один прибор для пари. Присутність жінок за столами сприяла появі перших правил застільного етикету: за столом не рекомендувалося витирати власним одягом брудні жирні руки, проте можна було для цих цілей користуватися святковою скатертиною, якою на той час уже застеляли столи.
Середні віки (XII-XIII століття) і часи лицарства принесли свої закони і правила етикету. За столом заборонялося розмовляти з повним ротом, дами намагалися поїсти заздалегіть, щоб під час святкового застілля не приділяти увагу їжі, а слідкувати за кавалером і віддавати йому найкращі шматки їжі. Також з’явилися перші правила етикету, щодо ієрархії гостей за столом: господар займав чільне місце, за особливими столами сиділа його родина і найпочесніші гості, решта гостей займали місця на звичайних лавках вздовж стін. У XII столітті звичною їжею для більшості мешканців Європи були хліб, каша, бобові, яйця, вино. А от м’ясо вважалося привілеєм багатіїв. Споживали м’ясо (зазвичай дичину) під час застіль прямо руками, розрізаючи смаженину ножем. Відтак, миття масних рук стало справжнім ритуалом. Столовими приборами того часу були ніж і ложка, проте їх кількість була обмеженою, тому часто гості приносили для застіль свої прибори.
У XIV-XV столітті почали набувати обертів мануфактурні виробництва, відтак з’явився цілий клас бюргерів, людей простих за походженням, однак статки дозволяли і їм тяжіти до розкоші. Тому у домах багатих торговців з’явилися атрибути, які до того часу були притаманні лише вітальням і обіднім залам знаті: солонки, столові ножі і ложки, кубки.
Змінювався і ставав аитонченішим і застільний етикет: обідні зали і столи почали прикрашати гірляндами з квітів. На гостей чекали не лише столи багаті наїдками, але й дорогі подарунки.
З XVI століття у Європі починає набувати широкого вжитку виделка, яка почала свою мандрівку столами європейців з Венеції. Загалом, куьтура застілля збагачувалася, чому сприяв розквіт Ренесансу. З’являлися нові прибори: спеціальні таці для смаженини, супниці, тарілки з олова, срібла і навіть порцеляни. Під час святкових застіль зали і столи не лише прикрашали квітковими гирляндами, а й почали використовувати спеціальні вази для квітів.
З XVII століття столові прибори почали набирати вигляд і форму, знайомі нам і донині. Виделку почали широко використовувати в якості столового прибору на рівні з ножами і ложками, також вона набула звичного нам вигляду - 4 злегка загнуті зубці. Також бурхливо розвивалися мануфактури з виготовлення столового посуду: в Богемії з’явилися фабрики, де навчилися виробляти скло, близьке до кришталю, наприкінці століття (у 1695р.) у Франції винайшли керамічну порцеляну.
Відтак з XVIII століття порцеляна починає поширюватися Європою. До цього моменту порцеляну привозили з Китаю і він вважався предметом справжньої розкоші, його навіть називали "білим золотом".
У 1707 році Еренфрід фон Чірнгауз одержав кераміку з червоної глини, через рік вдалося одержати білу порцеляну, а невдовзі і глазур.
У 1710 році у Мейсені виникла мануфактура з виготовлення порцеляни, за нею почали зявлятися і інші, і з 30-х років XVIII століття почали виготовлятися порцелнові сервізи, які виконувалися в єдиному стилі. Вперше з’явилась можливість сервірувати столи однаковим посудом. Також приблизно з XVII століття Европа відкрила для себе чай, каву і шоколад, відтак з’явився спеціальний посуд для цих напоїв. З 1730р. починають набувати поширеного використання філіжанки різної форми та місткості (загалом їх вигляд запозичили у Китаї), згодом європейські майстри додали до чашок ручки, а ще пізніше блюдця.
У XIX столітті у Німеччині і Австрії виник стиль бідермейєр (Слово Bieder у перекладі означає «простодушный, обивательский».) З’явився круглий стіл, який став центром салону ("чистої кімнати", кімнати, яку використовували лише для прийомів, недільних обідів і т.п.). Невід’ємною частиною святкового столу були квіти у вазах на розкішних підставках. Наприкінці XIX століття Франція стає визнаною країною хорошої кухні.
Наприкінці XIX - на початку ХХ століття застільна культура продовжувала вдосконалюватися. Сам обід під час прийомів став коротшим, з’явилася традиція виголошення тостів. Сервізи тепер налічували багато предметів, все більше з’являлося спеціальних тарілок для окремих страв, для столових приборів винаходили нові метали і сплави. Особливу увагу почали приділяти мистецтву складання обідніх серветок.
ХХ століття вирізняється раціоналізацією часу і праці. Після закінчення Другої світової війни в царині харчування починається поступова "американізація". Набувають поширення виробничі лінії для виготовлення "швидкої їжі", відкриваються ресторани і кафе з "фаст-фудом". З’являються нові види прийомів: коктейлі, фуршети, тощо. Однак, останніми роками спостерігається різке підвищення зацікавленості у здоровому харчуванні. Відтак, традиції красивого сервірування столу повертаються.
Використано матеріали з "Повної енциклопедії етикету"
|
Щоб красиво сервірувати стіл не обов’язково купувати дорогий посуд з безліччю специфічного посуду. Звичайно, посуд повинен бути бездоганно чистим і блискучим, як фарфоровий, керамічний і скляний, так мельхіоровий і срібний. Загалом підбір посуду для сервірування повинен задовільняти такі вимоги:
відповідати формі застіля: сніданок, обід, вечеря, чай, банкет, фуршет, тощо.
відповідати стравам, які подаватимуться
бут естетичною - гармоніювати з формою столу
Нижче буде подано приблизний список необхідного посуду для 12 персон. Звичайно, можна купляти готові набори-сервізи, але також можна купляти посуд окремо, добираючи потрібне саме вам. Головне, що весь посуд повинен бути виконаний в одному стилі, мати однаковий малюнок.
- Тарілки столові глибокі - 12шт.
- Тарілки столові мілкі - 12шт.
- Тарілки закусочні - 12шт.
- Тарілки пиріжкові (десертні) - 12шт.
- Тарілки для оселедцю - 2шт.
- Салатниці - 4-5шт різного розміру.
- Супниця - 1шт.
- Соусники - 2шт.
- Блюдо кругле - 1-2шт.
- Блюдо овальне - 1-2шт.
- Блюдо для сиру - 1шт.
- Хлібниця - 1шт.
- Бульйонні чашки з блюдцями - 12шт.
- Прибор для спецій - 1шт.
- Глечик або графин для соку чи води - 1шт.
- Графин для горілки - 1шт.
- Чарки для горілки - 12шт.
- Бокали для вина - 12шт.
- Бокали для шампанського - 12шт.
- Бокали для коктейлів (на зразок мартінок) і бокали для пива - по 12шт.
- Склянки для води - 12шт.
- Креманки - 12шт.
- Столові прибори - 12шт.
- ополонник, ложки для соусу, ложки для салатів, тощо.
Для чаювання або кавування знадобляться:
- Чашки чайні або кавові з блюдцями - 12 шт.
- Тарілки десертні - 12шт.
- Молочник - 1шт.
- Кавник - 1шт.
- Цукерничка - 1шт.
- Заварний чайничок - 1шт.
- Вази для фруктів і цукерок - по 1шт.
- Блюдо для торта - 1шт.
- Блюда на ніжці овальні або круглі - 1-2шт.
- Чайні ложки - 12шт.
- Щипці для цукру - 12шт.
Загалом посуд поділяється за призначенням (столовий, чайний і десертний) і за матеріалом, з якого виготовлений (срібний, мельхіоровий, кришталевий, фарфоровий, фаянсовий, керамічний, склляний). Далі мова піде сласне про матеріали. з яких традиціно виготовляють посуд.
Срібло. З цього металу виготовляють блюда і таці, столові прибори як особистого користування (ложки, виделки, ножі) так і загального (ополонники, лопатки, щипці, ложки для соусів і салатів, тощо). Також зі срібла нерідко виготовляють соусники, цукернички, розетки.
Мельхіор. Його використовують для виготовлення тих же столових предметів, що і срібло. Звичайно ж, мельхіор значно дешевший у ціні. Окрім столових приборів, блюд, таць і т.п., з мельхіору виготовляють порційні сковорідки (невеличкі сковорідочки з двома ручками, розміщеними одна навпроти одної), кокотниці (каструльки ємністю 100мл з ручкою), кокільниці (невеличкі тарілочки у вигляді машлі з ручкою).
Кришталь. Цей різновид скла зазвичай використовують для виготовлення графинів, глечиків, чарок, бокалів, склянок, цукерниць, ваз для цукерок і фруктів, блюд, салатниць.
Фарфор, фаянс. З цих матеріалів виготовляють більшість столового посуду (різноманітні тарілки, блюда, чашки, соусниці, супниці, салатниці, молочники, кавники, заварники, тощо). Фарфор - традиційний предмет розкоші. Це надзвичайний матеріал, посуд з фарфору легкий і витончений, однак міцний. Фарфоровий посуд довго зберігає температуру страви. Фаянсовий посуд важчий за фарфоровий і менш міцний. Однак, він дешевший у ціні, з цього матеріалу виготовляють посуд для щоденного використання.
Кераміка. Посуд з цього матеріалу підтримує температуру і вологість. Керамічний посуд виготовляють з традиційним етнорозписом або ж з яскравими і дивовижними малюнками.
Скло. Це дуже поширений матеріал для виготовлення посуду. І якщо раніше зі скла традиційно виготовляли склянки, графини, бокали, чарки, салатниці, то сучасна мода наповнила полиці магазинів зі столовим посудом цілими столовими сервізами зі скла. Сучасні господині залюбки користуються скляними тарілками, блюдами, чашками. Малюнки на такому скляному посуді здебільшого квіткові, проте є і геометричні мотиви. Скляний посуд вирізняється яскравим забарвленням, яке разом з прозорістю скла, надає посуду неймовірної витонченості.
|
|
|